Податкове резидентство України: чому правило 183 днів — це ще не вся відповідь

Де ви повинні сплачувати податки, якщо живете за кордоном, але зберігаєте зв’язки з Україною? Це питання особливо актуальне для українців, які переїхали до США, Канади або країн Європи, відкрили бізнес за кордоном, отримують доходи з кількох країн або продовжують володіти нерухомістю та вести підприємницьку діяльність в Україні.

Одна з найпоширеніших помилок — вважати, що після перебування за межами України понад 183 дні людина автоматично перестає бути українським податковим резидентом. Інша помилка — припускати, що податкове резидентство США виникає лише після отримання Green Card.

Насправді правила складніші. Україна та США застосовують різні критерії визначення податкового резидентства, а в окремих випадках одна й та сама людина може відповідати критеріям обох країн.

У цій статті розглянемо, як визначається податкове резидентство України, що означає правило 183 днів, як працюють американські правила та на що звернути увагу, щоб правильно організувати міжнародні податкові питання.

1. Що таке податкове резидентство?

Податкове резидентство — це статус фізичної особи для цілей оподаткування відповідно до законодавства конкретної країни.

Воно впливає на те, які доходи людини можуть підлягати оподаткуванню в цій країні, які декларації необхідно подавати та які міжнародні податкові правила можуть застосовуватися.

Важливо розрізняти кілька понять:

• Громадянство — правовий зв’язок людини з державою.
• Імміграційний статус — правові підстави перебування людини в країні.
• Податкове резидентство — статус, який визначається податковими правилами.
• Джерело доходу — країна, з якою дохід пов’язаний відповідно до застосовних податкових правил.

Ці поняття не є тотожними.

Наприклад, громадянин України може стати податковим резидентом США, навіть не маючи американського громадянства або Green Card. Водночас громадянство України саме по собі не дає повної відповіді на питання про податкове резидентство за українським законодавством.

Тому перед визначенням податкових обов’язків потрібно аналізувати не лише паспорт чи кількість днів перебування, а всю сукупність юридично значущих обставин.

2. Як визначається податкове резидентство України?

Основні критерії для фізичних осіб передбачені підпунктом 14.1.213 Податкового кодексу України.

Закон передбачає послідовність критеріїв, а не одне універсальне правило, яке зводиться до підрахунку днів.

Під час визначення резидентства можуть враховуватися:

1. Місце проживання в Україні.
2. Наявність постійного місця проживання в Україні, якщо місце проживання є також в іншій країні.
3. Центр життєвих інтересів, якщо постійне місце проживання є в обох країнах.
4. Кількість днів перебування в Україні, якщо попередні критерії не дають змоги визначити статус.
5. Громадянство України — у передбачених Кодексом випадках, коли статус неможливо визначити за попередніми критеріями.

Окремі положення Кодексу також передбачають значення самостійного визначення основного місця проживання в Україні та реєстрації як самозайнятої особи. Тому конкретну ситуацію необхідно оцінювати з урахуванням повного тексту чинної норми.

Офіційне джерело: Податковий кодекс України — підпункт 14.1.213.

3. Чи означає перебування за кордоном понад 183 дні, що ви більше не є податковим резидентом України?

Ні, не автоматично.

Правило 183 днів часто неправильно розуміють як самостійний критерій, який завжди визначає податкове резидентство.

В українському законодавстві кількість днів перебування застосовується в межах послідовності критеріїв, передбачених Податковим кодексом. До неї переходять, якщо попередні критерії не дають змоги визначити резидентство або застосовуються відповідні умови, установлені Кодексом.

Розглянемо два умовні приклади.

Приклад 1. Людина переїхала до США, але її основні життєві зв’язки залишилися в Україні

Громадянин України перебуває у США понад 183 дні на рік. При цьому його сім’я продовжує постійно проживати в Україні, в Україні залишається основне житло, а підприємницька діяльність та інші важливі економічні зв’язки також зосереджені в Україні.

Чи достатньо самого факту перебування за кордоном понад 183 дні, щоб однозначно визнати цю людину нерезидентом України?

Ні. Необхідно оцінити місце проживання, центр життєвих інтересів та інші критерії, які застосовуються відповідно до Податкового кодексу.

Ці обставини не означають автоматично, що людина є резидентом України, але вони можуть мати істотне значення для визначення її статусу.

Приклад 2. Людина переїхала до США разом із сім’єю та перенесла туди основну частину свого життя

Інша людина переїхала до США, орендувала або придбала житло, перевезла сім’ю, працює чи веде бізнес у США та фактично організувала там повсякденне життя.

Такі обставини можуть свідчити про перенесення центру життєвих інтересів за межі України. Однак для висновку потрібно перевірити всі відповідні критерії та документи.

Висновок: кількість днів важлива, але не замінює комплексного аналізу обставин.

4. Що таке центр життєвих інтересів?

Центр життєвих інтересів — це поняття, яке допомагає визначити, з якою країною людина має найбільш тісні особисті та економічні зв’язки.

Залежно від обставин можуть мати значення:

• місце проживання чоловіка або дружини та дітей;
• наявність постійного житла;
• місце фактичної роботи або ведення бізнесу;
• розташування основних економічних інтересів;
• участь у підприємницькій діяльності;
• інші особисті й економічні обставини.

Важливо не плутати центр життєвих інтересів із місцем реєстрації адреси, наявністю нерухомості або громадянством. Жоден окремий факт не завжди дає остаточну відповідь.

Наприклад, володіння квартирою в Україні не обов’язково означає, що людина залишається українським податковим резидентом. Так само оренда житла у США не гарантує, що всі питання українського резидентства автоматично вирішені.

Значення має сукупність обставин, а також те, як відповідні критерії застосовуються до конкретної ситуації.

5. Як визначається податкове резидентство у США?

У США діють власні правила визначення податкового резидентства. Для федерального оподаткування фізичних осіб, які не є громадянами США, основними критеріями зазвичай є Green Card Test та Substantial Presence Test.

Офіційне джерело: IRS — Introduction to Residency Under U.S. Tax Law.

Green Card Test

Людина зазвичай відповідає цьому критерію, якщо має статус lawful permanent resident відповідно до імміграційного законодавства США.

Однак Green Card — не єдиний спосіб отримати статус податкового резидента США.

Substantial Presence Test

Цей тест базується на кількості днів фізичної присутності у США протягом поточного року та двох попередніх календарних років.

За загальним правилом необхідно одночасно виконати дві умови:

• перебувати у США щонайменше 31 день протягом поточного календарного року;
• набрати щонайменше 183 дні за спеціальною формулою за три роки.

Для цієї формули враховуються:

• усі дні перебування в поточному році;
• одна третина днів перебування в попередньому році;
• одна шоста днів перебування у році перед попереднім.

Таким чином, 183 дні за американським тестом — це не завжди 183 фактичні дні лише протягом поточного року.

Водночас існують винятки. Для певних категорій осіб деякі дні можуть не враховуватися, а за виконання спеціальних умов може застосовуватися closer connection exception. Для цього необхідно перевірити вимоги IRS, включно з умовами щодо податкового дому, кількості днів та подання Form 8840, якщо вона застосовна.

Важливо: імміграційний статус і податкове резидентство — різні питання. Людина може не мати Green Card, але відповідати Substantial Presence Test.

6. Чи може людина одночасно бути податковим резидентом України та США?

Так, така ситуація можлива.

Причина полягає в тому, що країни використовують різні правила. Людина може відповідати критеріям податкового резидентства за законодавством обох держав.

Наприклад, громадянин України переїхав до США, проводить там значну частину року та відповідає американському Substantial Presence Test. Водночас за українськими правилами його статус може потребувати окремого аналізу через місце проживання, сімейні обставини та інші зв’язки з Україною.

У такій ситуації не можна просто обрати ту країну, у якій зручніше сплачувати податки, або вважати, що статус в одній країні автоматично скасовує статус в іншій.

Потрібно окремо проаналізувати внутрішнє законодавство обох країн і, якщо це доречно, застосування міжнародного договору.

7. Чи допомагає угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та США?

Між Україною та США діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи та капітал.

Текст договору містить, зокрема, положення про резидентство, види доходів і механізми усунення подвійного оподаткування.

Офіційне джерело: U.S. Internal Revenue Service — U.S.–Ukraine Income Tax Treaty.

Якщо за внутрішніми правилами людина визнається резидентом обох держав, відповідні положення договору можуть допомогти визначити її статус для цілей договору.

Для цього можуть аналізуватися такі критерії, як постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання та інші обставини, передбачені застосовною нормою договору.

Проте договір не означає, що всі доходи людини автоматично звільняються від оподаткування в одній із країн. Результат залежить від виду доходу, конкретних положень договору та внутрішніх правил, які продовжують застосовуватися.

Також важливо враховувати, що для США окремі положення договорів можуть взаємодіяти зі спеціальними правилами американського податкового законодавства. Тому застосування договору слід перевіряти індивідуально, а не виходити з припущення, що наявність договору вирішує всі питання.

8. Якщо ви стали податковим резидентом США, чи потрібно декларувати доходи з України?

У багатьох випадках — так.

За загальним правилом, податкові резиденти США декларують свої світові доходи, тобто доходи не лише з американських джерел, а й з-за кордону. Конкретні вимоги залежать від виду доходу, статусу платника податків, винятків та застосовних правил.

Доходи з України можуть включати, наприклад:

• заробітну плату;
• дохід від підприємницької діяльності;
• орендну плату за нерухомість;
• дивіденди та проценти;
• дохід від продажу майна;
• інші доходи, які підлягають декларуванню за американськими правилами.

Окремо потрібно перевірити, чи виникають обов’язки щодо іноземних фінансових рахунків, активів або інших інформаційних форм. Наприклад, у певних випадках може застосовуватися FBAR, а також інші форми IRS.

При цьому декларування доходу не завжди означає, що його потрібно оподаткувати двічі. За наявності відповідних умов можуть застосовуватися механізми іноземного податкового кредиту, положення міжнародного договору або інші правила усунення подвійного оподаткування.

Необхідно перевіряти кожен вид доходу окремо.

9. Чи потрібно платити податки в Україні після переїзду до США?

Відповідь залежить від податкового статусу людини та виду доходу.

Якщо людина залишається податковим резидентом України, українські правила можуть передбачати оподаткування її доходів з урахуванням вимог Податкового кодексу та застосовних міжнародних договорів.

Якщо людина є нерезидентом України, це не означає автоматичного звільнення від усіх українських податків. Доходи з джерелом походження з України можуть залишатися об’єктом оподаткування в Україні відповідно до застосовних норм.

Наприклад, якщо людина проживає у США, але отримує орендну плату від нерухомості в Україні, потрібно окремо перевірити правила оподаткування такого доходу в Україні та США.

Так само продаж нерухомості, отримання дивідендів або ведення підприємницької діяльності можуть мати окремі податкові наслідки.

Тому правильний підхід полягає не в тому, щоб запитати лише «де я резидент?», а й у тому, щоб визначити, як кожен вид доходу оподатковується в кожній відповідній країні.

10. Які документи варто зібрати для визначення податкового резидентства?

Якщо ви переїхали до іншої країни або маєте доходи в кількох країнах, доцільно зібрати документи, які допоможуть підтвердити фактичні обставини.

Залежно від ситуації можуть бути корисними:

• історія в’їздів і виїздів з України та США;
• документи щодо права на проживання або імміграційного статусу;
• договори оренди або документи на житло;
• відомості про місце проживання членів сім’ї;
• трудові договори або документи про підприємницьку діяльність;
• документи про реєстрацію бізнесу;
• податкові декларації та повідомлення податкових органів;
• відомості про доходи та джерела їх отримання;
• документи щодо іноземних фінансових рахунків, якщо вони мають значення;
• підтвердження сплати податків в Україні чи за кордоном.

Не кожен документ потрібен у кожній справі. Перелік залежить від конкретних питань, які потрібно вирішити, та вимог відповідного податкового органу.

11. Типові помилки під час визначення податкового резидентства

Помилка 1. Вважати 183 дні універсальним правилом

Різні країни використовують різні підходи. В Україні кількість днів є частиною послідовності критеріїв, а у США застосовується спеціальна формула Substantial Presence Test.

Помилка 2. Ототожнювати громадянство з податковим резидентством

Паспорт не завжди визначає податковий статус. Необхідно застосовувати відповідні податкові правила.

Помилка 3. Вважати, що відсутність Green Card означає відсутність податкового резидентства США

Це неправильний висновок, оскільки податкове резидентство США може виникнути через Substantial Presence Test.

Помилка 4. Ігнорувати доходи з іншої країни

Переїзд за кордон не означає автоматичного припинення всіх податкових обов’язків щодо доходів, отриманих в Україні чи іншій державі.

Помилка 5. Припускати, що міжнародний договір автоматично звільняє від податків

Договір може встановлювати правила визначення резидентства та усунення подвійного оподаткування, але результат залежить від конкретних положень і фактичних обставин.

Помилка 6. Не зберігати документи

Якщо виникає питання про податковий статус, одних усних пояснень може бути недостатньо. Важливо мати документи, які підтверджують фактичне місце проживання, перебування, джерела доходу та інші значущі обставини.

12. Як підготуватися до визначення податкового резидентства?

Перш ніж робити висновок про свій податковий статус, рекомендую пройти кілька етапів.

Перший етап — зібрати факти. Визначте, скільки днів ви перебували в кожній країні, де фактично живете, де проживає сім’я та де зосереджені основні особисті й економічні інтереси.

Другий етап — перевірити правила кожної країни окремо. Необхідно проаналізувати критерії податкового резидентства за українським законодавством і правила відповідної іноземної держави.

Третій етап — проаналізувати доходи. Визначте джерело кожного доходу, чи підлягає він декларуванню та які податки можуть застосовуватися.

Четвертий етап — перевірити міжнародний договір. Якщо обидві країни можуть вважати вас резидентом, потрібно з’ясувати, чи застосовуються договірні правила та як вони впливають на конкретну ситуацію.

П’ятий етап — визначити подальші дії. Залежно від результату це може бути підготовка декларацій, збір підтвердних документів, перевірка права на податковий кредит або інші кроки.

Висновок

Податкове резидентство — це не лише питання кількості днів, проведених у країні. Воно залежить від законодавства відповідної держави, фактичних обставин життя людини, її особистих та економічних зв’язків, джерел доходу й можливого застосування міжнародних договорів.

Для українців, які переїхали до США або іншої країни, важливо окремо перевіряти правила обох держав. Перебування за кордоном понад 183 дні не завжди автоматично припиняє податкове резидентство України, так само як відсутність Green Card не виключає податкового резидентства США.

Правильний аналіз допомагає краще зрозуміти свої обов’язки, уникнути помилок у звітності та належним чином організувати міжнародні податкові питання.

Потрібно визначити, як переїзд до США впливає на ваше податкове резидентство та доходи з України?

Я допомагаю аналізувати правові питання, пов’язані з українським законодавством, українськими документами та транскордонними ситуаціями Україна—США. Залежно від конкретної справи може знадобитися також окремий аналіз американських податкових правил із залученням відповідного фахівця.

З повагою,

Михайло Можаєв